Пошук
Навігатор
Інтернет-магазин
Статті
Розваги для дітей
Фото малят
Зворотній зв'язок

Спец. пропозиції

Наше опитування
Скільки маєте дітей?
Всього відповідей: 1585
Статистика
Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0


Форма входу
Логін:
Пароль:


Головна » Розваги для дітей » Казки

Українські народні казки [29]Казки Олександра Пушкіна [8]Казки Івана Франка [14]

Всього матеріалів у каталозі: 51
Показано матеріалів: 21-40
Сторінки: « 1 2 3 »

Сортувати за: Дате · Названию · Комментариям · Просмотрам
Мудра дівчина Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже:
— Потроху відробиш мені за неї.
Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові:
— Віддай мені корову назад!
Той каже:
— Брате! Я ж тобі за неї відробив!
— Що ти там відробив,— як кіт наплакав тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!
Бідному стало жалко своєї праці, не схотів віддати. Пішли вони позиватися до пана.
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 1504 | Додав: Admin1 | Доданий: 06.10.2013

Названий батько Зосталися три брати сиротами — ні батька, ні неньки. І дома нема нічого — ні хазяйства, ні хати. Ото й пішли вони всі втрьох найматися. Ідуть та й думають: «Коли б натрапити на доброго хазяїна!» А йде дід старий, борода біла. Зустрів братів та й питає:
Куди це ви, дітки, йдете?
А вони кажуть:
— Найматися.
— Хіба в вас свого хазяйства нема?
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 1014 | Додав: Admin1 | Доданий: 06.10.2013

Іван-мужичий син Жив колись в старовину цар з царицею. У них замолоду не було дітей, а при старості родився один син. Вони дуже зраділи. Ну, виріс той син, вирішили вони його оженити. А він і каже:
— Поки не дістанете мені такого коня, що жар їсть, полум'я п'є, на дванадцять верст земля гуде, як біжить, і листя на дубах осипається,— то я довіку женитись не буду!
Цар зізвав усіх богатирів, почав розпитувать:
— Може, з вас хто знає або чув, де такий кінь є, що жар їсть, полум'я п'є, а як біжить, то на дванадцять верст земля гуде і листя на дубах осипається?..
Усі кажуть, що ніхто не бачив і не чув такого, і дістать не можуть...
Цар розіслав по всій землі газети:
— Може, хто чув або сам дістане, то нехай до мене приходить.
Попала одна така газета у якусь волость, прочитали.
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 1159 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Як дядько чорта дурив і діжку грошей від нього здобув Був собі бідний чоловік, не мав звідки жити, бо не було в нього ні землі, ні худоби. Пішов якось він у ліс лико дерти. А чорт угледів. Приходить до нього й питає:
— Що ти робиш?
— Деру лико!
— Нащо?
— Буду плести сітки та ловити дідьків!
— То й мене зловиш?
— А ти ж думав, що як? От тільки не стережися!
— Не лови мене, я тобі дам бочку грошей!
— Занеси ж мені додому.
Чорт узяв і заніс. Питається:
— Коли будеш ловити?
— Взавтра.
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 980 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Яйце-Райце Колись була птиця жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця — давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже:
— Нехай мені буде!
А жайворонок каже:
— Нехай мені!
Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та немає старших за них: немає до кого йти позиватися. Потім миша каже:
— Ну, я лучче перекушу.
Цар на це діло згодився. Миша тільки взяла зерно в зуби та в нору й побігла. Тут цар-жайворонок збирає всіх птахів, щоб звоювати царицю-мишу, а цариця скликає всіх звірів—і почали війну. Як вийшли в ліс,— то що звірі хочуть яку птицю розірвати, то вона на дерево; або птиця як візьме, літаючи, бити звірів, то вони в нору...
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 1543 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Кирило Кожум'яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже і до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давать. Послав князь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й сказати не можна. То змій її і полюбив. От вона до його прилестилась та й питається раз у нього:
— Чи є,— каже,— на світі такий чоловік, щоб тебе подужав?
— Є,— каже,— такий у Києві, над Дніпром. Як затопить хату, то дим аж під небесами стелиться;
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 2349 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Котигорошко Був собі один чоловік, мав шестеро синів та одну дочку. Пішли вони в поле орати і наказали, щоб сестра винесла їм обід. Вона каже.
— А де ж ви будете орати? Я не знаю. Вони кажуть.
— Ми будемо тягти скибу від дому аж до тії ниви, де будемо орати,— то ти за тією борозною і йди.
Поїхали.
А змій жив над тим полем у лісі та взяв тую скибу закотив, а свою витяг до своїх палаців. От вона як понесла братам обідати та пішла за тією скибою і доти йшла, аж поки зайшла до змієвого двора. Там її змій і вхопив.
Поприходили сини ввечері додому та й кажуть матері.
— Ввесь день орали, а ви нам не прислали й пообідати.
— Як-то не прислала? Адже Оленка понесла, та й досі її нема. Я думала, вона з вами вернеться. Чи не заблукалась?
Брати й кажуть.
— Треба йти шукати її.
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 2139 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Казка про мертву царівну і про сімох богатирів. Частина 2 Поміж тим цариця злая
Про царівну споминає,
Заздрість жить їй не дає.
А на дзеркальце своє
Довго приндилась і злилась,
Та нарешті спохватилась
І, через багато днів,
Перед ним, забувши гнів,
Читати далі
Казки » Казки Олександра Пушкіна | Переглядів: 3531 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Казка про мертву царівну і про сімох богатирів. Частина 1 Цар з царицею простився,
В путь-дорогу спорядився,
І цариця до вікна
Сіла ждать його одна.
З ранку жде-пожде до ночі,
В поле дивиться, аж очі
Розболілись від того,
Що виглядала його;
Читати далі
Казки » Казки Олександра Пушкіна | Переглядів: 3814 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Про рибака та рибку Жив старий із своєю старою
Біля самого синього моря.
Жили вони в ветхій землянці
Рівно тридцять літ і три роки.
Дід ловив неводом рибу,
А баба куделила пряжу.
Якось в море закинув він невід, —
Прийшов невід з самим баговинням.
Він удруге закинув невід, —
Прийшов невід з травою морською.
Як утретє закинув він невід, —
Витяг невід однісіньку рибку,
Золотую рибку, не просту.
Почала тая рибка благати,
Людським голосом промовляти:
Читати далі
Казки » Казки Олександра Пушкіна | Переглядів: 3652 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Пан Коцький В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей ловити. От хазяїн його взяв та й вивіз у ліс, думає: «Нащо він мені здався, тільки дурно буду годувати,— нехай лучче в лісі ходить».

Покинув його й сам поїхав.

Коли це приходить до кота лисичка та й питає його:

— Що ти таке?
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 2244 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Старе добро забувається Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й надибала його тяжкая пригода. Побачили його ловці-молодці та й почали за ним гнатися. Тікав Вовчик лісом, лісом, а далі прийшлося вибігти на биту дорогу. А дорогою в тій хвилі йшов з поля чоловік з мішком і ціпом. Вовк до нього:

— Дядечку, голубчику! Змилуйся надо мною, сховай мене в мішок! За мною ловці-молодці гонять, хотять мене віку збавити.
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 1904 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Заєць і ведмідь Був собі в одному лісі дужий та лютий Ведмідь. Піде було по лісі й душить та роздирає все, що потрапить: одного з'їсть, а десятеро й так покине, тільки дарма життя збавить. Ліс був великий, і звірини в нім було багато, та проте страх напав на всіх. Адже ж так і року не мине, а в цілім лісі душі живої не лишиться, коли Бурмило так господарюватиме. Радили раду і присудили звірі так. Вислали до Ведмедя посланців і звеліли йому сказати:
— Вельможний наш пане Ведмедю! Нащо ти з нас знущаєшся? Одного з'їси, а десятьох зі злості роздереш і покинеш? Адже так за рік то й душі живої в лісі не стане. Краще ти ось що зроби. Сиди собі спокійно в своєму барлозі, а ми тобі будемо щодня присилати одного з нас, щоби ти його з'їв.
Читати далі
Казки » Казки Івана Франка | Переглядів: 2556 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Казка про Івана-богатиря Був собі на світі бідний селянин і мав він двох синів. Один парубок як парубок, а другий зроду на ноги слабий, ходити не може.
Якось у жнива пішли всі в поле, зостався слабий сам у хаті. Коли це приходить старець із білою бородою і просить чогось напитися.
— Рад би, дідуню, дати вам пити,— каже хлопець,— та не можу встати.
— Іди й принеси! — каже дід.
І так він ото вимовив, що хлопець забув про свою недужість, встав і пішов. Приніс кварту пива, дід надпив трохи, а решту наказав хлопцеві випити.
— Що ти тепер в собі чуєш? — питає.
— Чую — така в мене сила ввійшла,— каже хлопець,— що дайте мені, дідуню, об що обпертись, то світ переверну.
— Забагацько в тобі сили,— каже дід,— піди ще пива принеси.
Приніс хлопець, дід і наказав йому всеньке випити.
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 1284 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Лисиця і Журавель Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості:
- Приходь, Журавлику! Приходь, любчику! Чим хата багата, тим і вгощу.
Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоненько по тарілці та й поставила перед Журавлем.
- Призволяйся, не погордуй. Сама варила.
Журавель стук, стук дзьобом - нічого не спіймав. А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всієї не з'їла.. А коли кашки не стало, вона й мовить:
- Вибачай, кумочку, більше не маю чим угощати.
Читати далі
Казки » Казки Івана Франка | Переглядів: 4366 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Рукавичка Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.
От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:
— Тут я буду жити!
Коли це жабка плигає та й питає:
— А хто-хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка. А ти хто?
— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:
— А хто-хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
— Іди!
От уже їх троє.
Коли це біжить лисичка — та до рукавички:
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 3396 | Додав: Admin1 | Доданий: 15.09.2013

Як соловейко чоловіка розуму навчив Один чоловік піймав соловейка і хотів його з'їсти. Але пташок каже до нього:

— Ні, ти мною не наїсися, чоловіче; краще пусти мене, і я тебе навчу трьох речей, які тобі у великій пригоді стануть.

Той чоловік втішився і пообіцяв відпустити, якщо той добре скаже.

І каже соловейко:

— Ніде того не їж, що не годиться. Ніде того не шкодуй, чого вже не можна повернути. Ніколи річам неподобним не вір.
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 2243 | Додав: Admin1 | Доданий: 07.09.2013

Івасик Телесик Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:

— Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 2416 | Додав: Admin1 | Доданий: 07.09.2013

Розум та щастя І шли собі десь розум та щастя та й засперечались, Розум каже, що він сильніший, а щастя — що воно. Сперечались вони, сперечались та й розійшлись. Щастя пішло у ліс, а розум пішов та одному хлопчикові і вліз у голову. От віддає батько того хлопчика у шевці. Побув він у шевцях з тиждень — уже всьому й навчився.

— Оддайте,— каже,— тату, ще чому другому вчитись.

Віддав його батько у кравці, він і там чи побув з тиждень, уже зумів і покроїти, і пошити. Тоді віддав його батько вчитись ще годинники робити. Він і того щось скоро навчився.
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 1024 | Додав: Admin1 | Доданий: 07.09.2013

Коза-дереза Були собі дід та баба. Поїхав дід на ярмарок та й купив собі козу. Привіз її додому, а рано на другий день посилає дід старшого сина ту козу пасти. Пас, пас хлопець її аж до вечора та й став гнати додому. Тільки до воріт став доганяти, а дід став на воротях у червоних чоботях та й питається:

— Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?

— Ні, дідусю, я й не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, тільки бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку,— тільки пила, тільки й їла!

От дід розсердився на сина, що він погано худоби доглядає, та й прогнав його.
Читати далі
Казки » Українські народні казки | Переглядів: 2305 | Додав: Admin1 | Доданий: 07.09.2013

1-20 21-40 41-51
Контакти
  :)  (093) 46-46-831
   (097) 215-40-46
  kotygoroshko.com.ua
  info@kotygoroshko.com.ua
з 10:00 по 19:00
   субота - з 10:00 по 14:00
        неділя - вихідний
 Доставка по Україні

Кошик
Ваш кошик порожній

Школа Батьківства

Дозвілля
Наші партнери


kotygoroshko.com.ua © 2009-2018
Developed by softolab.com